Chtche ne vmerla Ukraïny i slava, i volia, l'hymne national ukrainien (en ukrainien : Державний Гімн України), est composé par le prêtre gréco-catholique ukrainienMykhaïlo Verbytsky et les paroles sont de Pavlo Tchoubynsky. Celles-ci sont tirées d'un poème publié pour la première fois en 1863 dans le journal de Lviv, Meta.
Il s'agit d'un chant patriotique qui exalte l'amour de l'Ukraine et cultive la mémoire des héros nationaux, comme Severyn Nalyvaïko (mort en 1597), chef de l'insurrection populaire en Ukraine et en Biélorussie (1594-1596).
Historique
Portrait de Pavlo Tchoubynsky, auteur des paroles.
Portrait de Mykhaïlo Verbytsky, compositeur de la mélodie.
« Šče ne vmerla Ukraïna » est un poème patriotique écrit en 1862 par Pavlo Tchoubynsky[2]. En 1863, l’œuvre est publiée dans le journal de LvivMeta et inspire le musicien et prêtre gréco-catholique ukrainienMykhaïlo Verbytsky, originaire de Galicie, qui compose la même année une musique sur ce texte[1],[2]. La partition est créée en 1864 au Théâtre d’Ukraine à Lviv[2].
Adopté pour la première fois en 1917 comme hymne de la République populaire ukrainienne, il est supprimé par les Soviétiques en 1920[2]. À la chute de l'URSS, l'Ukraine accède à son indépendance et Chtche ne vmerla Ukraïna est rétabli de facto comme hymne national, chanté lors de l'investiture du président Leonid Kravtchouk le .
C'est la constitution de 1996 qui confirme officiellement la musique de Verbytsky comme hymne national[3]. Le , la Rada (le parlement ukrainien) adopte les paroles actuelles, modifiant légèrement la première strophe de Tchoubynsky[4] : le concept de nation ukrainienne du premier vers (« Ще не вмерла Україна ні слава, ні воля » soit « L'Ukraine n'est pas encore morte, ni sa gloire, ni sa liberté ») est retiré par passage au génitif de l'« Ukraine » (« Ще не вмерла України ні слава, ні воля » soit « La gloire de l'Ukraine n'est pas encore morte, ni sa liberté »).
Paroles
Version actuelle
Original en ukrainien
Écriture cyrillique
Écriture latine
Ще не вмерла України ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
𝄆 Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду. 𝄇[5],[6],[7]
Šče ne vmerla Ukraïny i slava, i volia,
Šče nam, brattia molodiï, usmichneťsia dolia.
Zhynuť naši vorižeńky, jak rosa na sonci,
Zapanujem i my, brattia, u svoïj storonci.
𝄆 Dušu j tilo my položym za našu svobodu,
I pokažem, ščo my, brattia, kozaćkoho rodu. 𝄇
Traduction en français
Ni la gloire ni la liberté de l'Ukraine ne sont mortes
La chance nous sourira encore, jeunes frères,
Nos ennemis périront, comme la rosée au soleil,
Et nous aussi, frères, allons gouverner, dans notre pays.
𝄆 Pour notre liberté, nous donnerons nos âmes et nos corps,
Et prouverons, frères, que nous sommes la nation des Cosaques. 𝄇
Dans d'autres langues
Ces versions ont été traduites par des érudits et des poètes connus au fil des ans. Ceux-ci suivent tous le même rythme que l'original et donc chantables.
Cette version, intitulée « Taa ölmedi Ukraina », est traduite par Tudora Arnaut, producteur de l'université d'État de Kiev et chef de l'Union gagaouze ukrainienne.
Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття-українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
𝄆 Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду! 𝄇
Станем браття, в бій кривавий, від Сяну до Дону
В ріднім краю панувати не дамо нікому.
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще на нашій Україні доленька наспіє.
Приспів
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже.
За Карпати відіб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.
Приспів
Šče ne vmerla Ukraïny, ni slava, ni volia,
Šče nam, brattia ukraïnci, usmichneťsia dolia.
Zhynuť naši vorožeńky, jak rosa na sonci,
Zapanujem i my, brattia, u svoïj storonci.
Pryspiv:
𝄆 Dušu j tilo my položym za našu svobodu,
I pokažem, ščo my, brattia, kozaćkoho rodu! 𝄇
Stanem brattia, v bij kryvavyj, vid Sianu do Donu
V ridnim kraju panuvaty ne damo nikomu.
Čorne more šče vsmichneťsia, did Dnipro zradije,
Šče u našij Ukraïni doleńka naspije.
Pryspiv
A zavziattia pracia ščyra svoho šče dokaže,
Šče sia voli v Ukraïni pisń hučna rozliaže.
Za Karpaty vidibjeťsia zhomonyť stepamy,
Ukraïny slava stane pomiž narodamy.
Ще не вмерла України, і слава, і воля
Ще нам браття-Українці, усміхнеться доля!
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці;
Запануєм, браття й ми у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми браття козацького роду.
Гей-гей, браття миле, нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати, пора волю добувати!
Наливайко, Залізняк и Тарас Трясило
Кличуть нас из-за могил на святеє діло.
Изгадаймо славну смерть лицарства-козацтва,
Щоб не втратить марне нам своєго юнацтва.
Приспів
Ой Богдане, Богдане славний наш гетьмане!
На-що віддав Україну Москалям поганим?!
Щоб вернути її честь, ляжем головами,
Назовемся України вірними синами!
Приспів
Наші браття Славяне вже за зброю взялись;
Не діжде ніхто, щоб ми по-заду зістались.
Поєднаймось разом всі, братчики-Славяне:
Нехай гинуть вороги, най воля настане!
Приспів
Šče ne vmerla Ukraïny, i slava, i volia
Šče nam, brattia-Ukraïnci, usmichneťsia dolia!
Zhynuť naši vorožeńky, jak rosa na sonci;
Zapanujem, brattia j my u svoïj storonci.
Pryspiv:
Dušu, tilo, my položym za našu svobodu
I pokažem, ščo my brattia kozaćkoho rodu.
Hej-hej, brattia myle, numo bratysia za dilo!
Hej-hej, pora vstaty, pora voliu dobuvaty!
Nalyvajko, Zalizniak y Taras Triasylo
Klyčuť nas yz-za mohyl na sviateje dilo
Yzhadajmo slavnu smerť lycarctva-kozactva,
Ščob ne vtratyť marne nam svojeho junactva.
↑[Українські народні пісні] Народна творчість (фольклор). 2018.
↑З першої репринтної публікації у львівському журналу «Мета», 1863, № 4, с. 271—272, що є літературною канонічною пам'яткою, яка лягла в основу пізніших модифікацій тексту.
