Опорний пункт «Зеніт» (також відомий як «Катер») знаходився на південно-східній околиці Авдіївки, на схід від селища Опитного Донецької області. Початково це була військова частина А1428, де в різні часи були розташовані 508-й та 156-й зенітні ракетні полки. Територія обладнана типовими вогневими позиціями для комплексів протиповітряної оборони, підземними комунікаціями та службовими будівлями.[1]
В лютому 2024 року ситуація стрімко погіршилась, спочатку опинились під вогневим контролем росіян усі шляхи постачання, а потім позиція була повністю оточена. Її захисники зазнавали неперервних ударів КАБами, артилерійських обстрілів, ударів FPV-дронами та мали проблеми з постачанням.[4][5] Проєкт DeepState повідомляв, що командування занадто довго не ухвалювало рішення щодо відходу, допоки 13 лютого не почали закінчуватись боєприпаси та вода. З 14 лютого відбувався відхід українських бійців малими групами.[3]
Бої за цю позицію тривали майже 10 років. 15 лютого росіяни підняли прапор над нею,[2][6] а 16 лютого командувач ОСУВ «Таврія»Олександр Тарнавський повідомив, що українські підрозділи відійшли з позиції.[7] 17 лютого також стало відомо про відхід українських підрозділів з Авдіївки.[3]
Розстріл українських полонених
Під час виходу з «Зеніту» деяких поранених бійців не вдалось евакуювати, тому було укладено домовленість із росіянами щодо здачі українських бійців у полон з подальшим обміном полоненими. Росіяни порушили домовленість та розстріляли шістьох бійців, серед яких було впізнано бійців 110 ОМБр: Іван «Джанго» Житник, Андрій «Байрактар» Дубницький, Григорій «Панда» Павлов, Олександр Зінчук та Микола Савосік.[8][9] Поранених бійців було п'ятеро, з якими залишився один уцілілий боєць (ймовірно, Григорій Павлов).[3]